Головна | Держава

Реформування системи державного екологічного нагляду: початок довгого та непростого шляху

17 Жовтня 2016 Друк


13 жовтня 2016 року Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак презентував політичну пропозицію Концепції реформування системи державного природоохоронного контролю (Концепція) та запросив громадськість долучитися до її обговорення.

Беззаперечним фактом є необхідність реформування Державної екологічної інспекції (Держекоінспекції) та створення ефективної системи природоохоронного контролю. Тому оголошення політичної пропозиції є однозначно позитивним фактором і першим кроком у здійсненні давно необхідної реформи. Тим не менше, реформа має бути належним чином продумана, відповідати усім зобов’язанням України, світовим тенденціям, зокрема євроінтеграційним. У цьому контексті варто виділити Організацію з економічної співпраці і розвитку, яка розробила Керівні принципи реформування діяльності державних органів контролю в сфері охорони навколишнього середовища в країнах з перехідною економікою СЄКЦА.

На нашу думку, важливо, щоб запропонована Концепція враховувала б низку окреслених ОЕСР принципів, серед яких ефективний захист довкілля та здоров’я людей.

Концепція містить мету і строки її реалізації, способи і шляхи вирішення проблем, повноваження Державної природоохоронної служби, очікувані результати. Вона передбачає перехід від неефективного тотального природоохоронного контролю до системи попередження правопорушень, що однозначно є правильним підходом. Адже, як показує досвід роботи Держекоінспекції, велика кількість перевірок та штрафів не давали дієвого результату.

Водночас Концепція є досить загальною і не дає відповідей на багато запитань. Зокрема, запропонована в Концепції реформа, окрім ліквідації Держекоінспекції та створення натомість Державної природоохоронної служби, передбачає реформування питань моніторингу, що виходить далеко за межі контролюючих повноважень. Такий підхід є не зовсім зрозумілим та необґрунтованим, адже реформа системи моніторингу включає реформу інших інституцій, що безпосередньо відповідають за такий моніторинг (наприклад, СЕС, Державна гідрометеорологічна служба, Держгеонадра), а про таку комплексну реформу у Концепції не йдеться. Не зрозумілим є також статус самої Державної природоохоронної служби – чи буде вона підпорядковуватись Мінприроди, чи буде незалежним органом.

Однозначно позитивним моментом є те, що Концепція передбачає ліквідацію корупційних ризиків, проведення відкритого конкурсного набору інспекторів, посилення відповідальності інспекторів, підвищення розміру фінансового та матеріально-технічного забезпечення особового складу та діяльності Держекобезпеки. Тим не менше, не зрозуміло, який саме практичний механізм буде закладено для уникнення корупційних факторів та мотивування майбутніх інспекторів не брати хабарів.

На нашу думку, створення 10 міжрегіональних територіальних підрозділів не відповідатиме ідеї децентралізації – здійснення функцій на місцевому рівні буде доволі проблемним завданням.

Запровадження так званих “екологічних шерифів” може безперечно стати позитивним моментом залучення та активізації громад, проте необхідно передбачити такі критерії, щоб діяльність шерифів могла забезпечити діяльність інституту справжнього громадського контролю, а не створила нову схему прикривання порушень.

Матеріал підготовлено експертами ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля” в рамках періодичного інформаційно-аналітичного огляду “Екологічна політика та право” та рубрики “Екологічні акценти”, в якій  публікуються коментарі про актуальні питання екологічної політики та права України.

Підписатися на розсилку інформаційно-аналітичного огляду “Екологічна політика та право” можна за посиланням

697 переглядів