WWF Дунайсько-Карпатська програма cпільно з Міністерством екології та природних ресурсів України, Державним природознавчим музеєм НАН України (м.Львів) та Львівським національним університетом імені Івана Франка видала нову корисну та цікаву публікацію “Експрес-оцінка стану територій природно-заповідного фонду України та визначення пріоритетів щодо управління ними“.

У виданні представлено результати комплексної експрес-оцінки стану територій природно-заповідного фонду України. Вперше в Україні використана стандартизована світова методика RAPPAM (Rapid Assessment and Prioritization of Protected Area Management). Оцінено 2 біосферні заповідники, 16 природних заповідників, 18 національних природних парків та 1 регіональний ландшафтний парк. Визначено основні пріоритети управління та розвитку територій природно-заповідного фонду України. Методику адаптовано для повторного проведення експрес-оцінки.

2 лютого 2011 року відбулося засідання Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної ради України. На ньому розглядався законопроект номер 7421 депутатів Рибакова, Каплієнко, Задирко, Комара і Камчатного про полювання в заповідниках. За інформацією директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, Комітет рекомендував Верховній Раді відхилити даний законопроект. Нагадаємо, в минулому році схожий законопроект було відкликано з розгляду.

Першим на засіданні виступив член комітету Р. Марутовський. Він розкритикував законопроект та сказав про протести 230 екологічних та зоозахисних організацій із 5 країн СНД, протестах херсонських депутатів та зачитав проект рішення комітету – не підтримати законопроект. На захист законопроекту виступили представник Держкомлісгоспу України пан …

2 лютого відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Саме цього дня у 1971 році в іранському місті  Рамсаре була підписана конвенція про охорону водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення (Рамсарська конвенція). Нинішнього року всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом «Здоров’я водно-болотних угідь – здоров’я людей».

За інформацією прес-служби, Міністерство екології та природних ресурсів  надало на розгляд Кабінету Міністрів України проект розпорядження “Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення”. Проектом передбачено надання 9 новим водно-болотним угіддям міжнародного статусу, що сприятиме поліпшенню охорони цих територій, залученню коштів міжнародних фондів для їх розвитку та популяризації у якості природоохоронних об’єктів.

У біосферному заповіднику Асканія-Нова на зимівлю зупинилися сотні дрохв. Чисельність цих птахів останнім часом стрімко скорочується у всьому світі і в тому числі в Україні.

Як стверджує директор заповідника, Віктор Гавриленко, за результатами масштабного обліку, який проводився в Херсонській, Запорізькій областях та в Автономній республіці Крим в минулому році, було встановлено, що чисельність дрохв в Україні у порівнянні з 2002 роком зменшилася втричі.

Сьогодні відбулася прес-конференція представників громадських організацій під назвою “Льодовиковий період на заповідних територіях України”, на якій обговорювалися питання розвитку заповідних територій та негативні зміни в державній політиці щодо розвитку заповідних територій, які спостерігаються останнім часом.

Відео з прес-конференції дивіться нижче.

На веб-сайті xeno-canto користувачі з усього світу збирають базу даних із записами пташиного співу з різних куточків планети. На даний час в базі даних сайту 67 000 записів представників 7 148 видів. Види, представлені в колекції, – це більше двох третин із існуючих 10 603 видів птахів.

Кожен може безкоштовно завантажити запис співу улюбленого птаха чи птахів свого регіону.

Сайт створюється спільнотою професіоналів з усього світу, які допомагають один одному розпізнавати записи та класифікувати їх виконавців. То ж якщо Ви фахівець-орнітолог та маєте записи співів українських птахів, долучайтеся до роботи над проектом та завантажуйте на сайт власні записи після реєстрації.

Через погіршення екологічної системи Чорного моря значно скорочується популяція цінних сортів риби. Зараз там залишилися лише тюлька, шпрот і хамса.

Про це ТСН заявив заступник директора Інституту біології південних морів (ІнБПМ) з наукової роботи, доктор біологічних наук Юрій Токарев.

«Ось до чого ми дійшли: тюлька, шпроти, хамса. Раніше були осетри, камбали, луфаря, кефалі. Це була основна риба. Скумбрії чорноморської немає. Хамса і шпрот складають вже 90% запасів всієї риби, яка водиться в Чорному морі. Причина — перелов і варварське ставлення людини», — повідомив журналістам у Севастополі Токарев, посилаючись на результати недавньої експедиції, проведеної науковцями в Чорному морі з вивчення екосистеми.

Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко отримав відповідь на своє звернення до Уряду, в якому просив роз’яснити позицію Кабінету Міністрів щодо активних намагань представників провладної більшості у парламенті скасувати заборону на здійснення мисливства в заповідних зонах.

Як відомо, 2 грудня 2010 року у Верховній Раді зареєстровано Законопроект (р.н.7421) про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Даним Законопроектом народні депутати (від фракції Партії регіонів та позафракційні) пропонують парламенту скасувати заборону на полювання в зонах антропогенного ландшафту біосферних заповідників, на території заказників, в охоронних зонах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Гірські козли демонструють дивовижну здатність тварин до адаптації, піднімаючись по вертикальній майже 50 метровій дамбі облизуючи каміння для поповнення організму корисними мінералами. На фото – дамба Cingino Dam на півночі Італії.

Не вірите своїм очам? Дивіться відео.

30 жовтня у місті Нагоя (Японія) майже 200 країн підписали протокол, значення якого важко переоцінити для майбутнього розвитку людства. Адже саме він визначить цілі та пріоритети у сфері захисту довкілля на найближчі десять років.

Нагадаємо, що 2010 рік було проголошено Організацією Об’єднаних Націй роком біорізноманіття. Лідери держав усього світу приділяють особливу увагу питанням зміни клімату, втрати біологічного різноманіття, деградації озонового шару, доступу до чистих і енергетичних ресурсів. Ці проблеми носять глобальний характер, а отже не можуть бути вирішені силами окремої держави. Для їх розв’язання необхідна консолідація сил на глобальному рівні.

З 18 по 29 жовтня у місті Нагоя було проведено конференцію, в якій взяли участь 18 тисяч …