Головна | Погляди

ВЕФ 2017: Трансформація енергетики вимагатиме часу, капіталу та сміливих дій

6 Лютого 2017 Друк


За результатами цьогорічного The Global Risks Report, екологічні ризики визначені серед найбільших ризиків і за вірогідністю, і за масштабом можливих негативних наслідків.

Протягом останнього десятиліття екологічні ризики ставали дедалі суттєвішими, а їх тісний зв’язок із безпекою та ризиками неконтрольованої міграції дедалі помітнішим.

Ключові глобальні екологічні ризики сьогодення – екстремальні погодні умови, природні катастрофи, провал ініціатив щодо боротьби зі змінами клімату та адаптації до їх наслідків, а також антропогенні екологічні катастрофи і втрата біорізноманіття.

Більшість з них у великій мірі пов’язана із кліматичними змінами, тому питанням зміни клімату та розвитку чистої енергетики було присвячено цілу низку дискусій на Всесвітньому економічному форумі у Давосі.

Трансформація енергетики у бік низьковуглецевого розвитку – один з ключових напрямів боротьби зі зміною клімату та мінімізації глобальних екологічних ризиків.

Мої 7 спостережень та висновків після перегляду дискусій.

1. Розвиток відновлюваної енергетики

У 2016 році більше половини всіх нових електрогенеруючих потужностей припало на відновлювану енергетику. Як зазначив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол (Fatih Birol), відновлювана енергетика – це вже не якась західна романтика, а серйозний бізнес.

Електростанції на відновлюваних джерелах без державної підтримки у багатьох країнах стали конкурентними із традиційною генерацією. Однак, якщо не враховувати великої гідроенергетики, частка відновлюваних ресурсів у світовій генерації електроенергії все ще залишається низькою. За даними МЕА, у 2014 році вона складала лише 6%; ще 16,4% електроенергії було вироблено на гідроелектростанціях. Китай, Індія, Німеччина та багато інших країн досі у великій мірі залежать від вугілля.

В країнах, де існує брак потужностей генерації електроенергії, відновлювані ресурси мають великі шанси на успіх без державної підтримки, тоді як у країнах із надлишковими потужностями традиційної енергетики конкуренція буде складніша. Одна справа конкурувати за ціною електроенергії із новим будівництвом сучасної вугільної чи газової електростанції, а інша – з уже існуючими потужностями.

Сонячна енергетика продемонструвала фантастичне падіння вартості і обсяги зростання, і ця тенденція буде продовжуватися. Подальше зростання сонячної та вітрової енергетики відбуватиметься дедалі швидшими темпами, але заміщення традиційної генерації вимагатиме часу.

2. Майбутнє вугільної енергетики

У багатьох країнах вугілля залишається найдешевшим ресурсом і займає високу частку у структурі генерації електричної енергії.

Половина всього вугілля споживається в Китаї, де вугільні електростанції забезпечують понад 60% виробництва електроенергії. Щоправда, нещодавно Китай відмовився від будівництва 101 вугільної електростанції через вплив на здоров’я людей внаслідок забруднення повітря. Інвестиції у відновлювану енергетику в Китаї натомість стрімко зростають і частка вугільної генерації щороку потроху скорочується.  Однак зміна структури генерації, що склалася історично, вимагатиме ще багато часу.

Крістіна Фігуерес висловила думку, що у світі вже немає місця для нових вугільних електростанцій, а особливо для неефективних “докритичних” вугільних електростанцій, які є загалом найгіршою технологією на сьогодні.

Існуючі вугільні потужності повинні підвищувати ефективність генерації, зменшувати викиди забруднюючих речовин у повітря, а за можливості і виводитися з ринку ще до завершення їх життєвого циклу.

3. Рішення повинні бути економічно приваблими

При прийнятті Паризького договору розвинуті країни підтвердили свої зобов’язання забезпечити фінансування заходів зі зниження викидів парникових газів та адаптації до наслідків зміни клімату у країнах, що розвиваються, в обсязі 100 мільярдів доларів на рік у 2020 році і надалі.

Проте навіть така вражаюча сума є занадто малою у порівнянні із потребою у десятки трильйонів доларів для досягнення цілей Паризького договору. Тому основним джерелом фінансування для проектів трансформації енергетики має стати приватний капітал.

Patrick Pouyanné, CEO Total, відзначив, що нафтогазові компанії також можуть бути частиною рішення проблеми зміни клімату. Якщо нафтогазова компанія отримує сьогодні 20 мільярдів доларів доходів від продажу нафти та газу, то вона може інвестувати частину цих коштів у відновлювану енергетику. Total інвестував таким чином 1,5 млрд доларів у проекти з відновлюваної енергетики у минулому році. Інвестиції можуть бути більшими, але економічні гравці – раціональні люди і керуються прибутками. Керівництво компанії не прийматиме рішень, які не приноситимуть сталих прибутків у майбутньому.

Економічна ефективність проектів з використання відновлюваних джерел енергії та енергозбереження залежатиме не тільки від розвитку технологій та здешевлення їх вартості, але й від політичних рішень урядів країн світу.

4. Ціна на вуглець

На думку багатьох учасників дискусій у Давосі, аби конкурувати із відносно дешевою вугільною генерацією, для відновлюваної енергетики важливим є встановлення плати за викиди двоокису вуглецю.

Встановлення ціни на вуглець чи то у формі податку, чи то через запровадження системи торгівлі викидами надасть суттєві переваги для проектів відновлюваної енергетики.

Неможливо досягти консенсусу щодо встановлення загальносвітової ціни на викиди вуглецю, тому ініціативи щодо оподаткування вуглецевих викидів та запровадження систем торгівлі викидів будуть продовжувати розвиватися від окремих країн. Країни, які стануть лідерами в цьому, матимуть всі шанси залучити максимальні обсяги інвестицій.

Cтимулювати суттєві зміни в енергетиці і рішеннях щодо інвестицій може ціна на викиди двоокису вуглецю на рівні 20-40 і більше доларів за тонну. Справді масштабні капітальні інвестиції можна очікувати при ціні викидів вуглецю у діапазоні 50-100 доларів за тонну. Запровадження таких високих податків може виглядати чимось фантастичним, але це питання політичної волі до радикальних зрушень, які потрібні для боротьби зі зміною клімату. Наявність такої політичної волі залежатиме в тому числі і від розуміння громадянами масштабу проблеми та дієвості рішень.

Багато провідних компаній уже готуються до нових умов ведення бізнесу та мають внутрішню ціну на викиди вуглецю, яка враховується при аналізі інвестиційних проектів. Разом з тим, політика урядів щодо запровадження ціни на вуглець повинна бути прогнозованою, аби компанії мали можливість адаптуватися і планувати свої довгострокові проекти та інвестиції.

5. Споживання нафти

Пік споживання нафти відкладається. Ринок електомобілів стрімко розвиватиметься, але автомобілі відповідають лише за частину попиту на нафту. Велика частка припадає на вантажівки, літаки, кораблі та нафтохімічну промисловість, тому попит на нафту зростатиме і надалі. Очікується, що попит на нафту зростатиме до 2040 року, коли може перевищити 100 млн барелів на день, і навіть після того.

На дорогах світу близько 2 мільйонів електромобілів, і кількість їх стрімко зростає. Проте, враховуючи загальну кількість близько 1,2 мільярдів автомобілів, частка електромобілів складає менше 1%. Нині лише 1 атомобіль із проданих 100 працює на електроенергії. Навіть якщо вже завтра кожне друге продане авто буде електромобілем, знадобиться багато часу, аби збудувати необхідну інфраструктуру та витіснити традиційні авто з двигунами внутрішнього згорання. Разом з тим, динаміка розвитку ринку електромобілів може значно пришвидчитися і здивувати світ своїм розмахом.

Нафтогазові компанії продовжують шукати шляхи для покращення технологій та підвищення ефективності видобутку, аби функціонувати в умовах нижчих цін. Падіння ціни на нафту вивело з ринку найбільш дорогі для видобутку ресурси. У США видобуток нафти впав з 9.7 млн барелів на день до 8,7 млн барелів, однак вже в 2017 році очікується зростання видобутку  нафти у США з огляду на стабілізацію ринку та дещо вищі ціни.

6. Прозорість інформації

Дедалі більшого значення матиме прозорість інформації щодо викидів парникових газів та впливу діяльності компаній на клімат.

Дедалі більше компаній будуть аналізувати дані щодо обсягів споживання природних ресурсів та викидів парникових газів, розкривати їх для широкого загалу і залучати незалежних аудиторів для перевірки та підтвердження.

Добровільні ініціативи щодо розкриття інформації про викиди парникових газів можуть перерости у загальновизнані міжнародні стандарти, дотримання яких вимагатимуть інвестиційні фонди та банки.

7. Від політичних заяв до дій

Розвиток енергетики найближчі роки пов’язаний з високим рівнем непевності. Прогнози Міжнародного енергетичного агентства, хоч і передбачають зростання попиту на нафту, але містять дуже великі різниці між показниками різних сценаріїв. І питання тут не стільки в розвитку технологій, скільки у політичних рішеннях, які будуть прийняті і на міжнародному рівні, і на рівні урядів окремих країн.

Положення нової глобальної кліматичної угоди – Паризького договору – мають бути перенесені у конкретні політичні рішення на національному рівні і бізнес рішення на рівні компаній. Зміни, які потрібні для досягнення цілей Паризької угоди, дуже масштабні. За словами, Крістіни Фігуерес, на практиці вони, для прикладу, означають, що вже в 2020 році половина всієї електроенергії у світі має вироблятися без викопного палива, а остання машина з двигуном внутрішнього згорання має бути продана не пізніше 2035 року.

Трансформація енергетики відбувається і її не зупинити. Енергетичний світ через кілька десятиліть буде зовсім інший, ніж нині. В одних країнах трансформація відбуватиметься швидше, а в інших – повільніше, але скрізь вона потребуватиме часу. Напрям трансформації визначено, але саме від швидкості залежатиме ситуація у світі у середині століття і надалі.

Записи ключових дискусій про енергетику та клімат представлені нижче.

The Future of Energy

Energy’s Clean Transition

The return of carbon market

A New Chapter for Climate Action

The Global Energy Outlook

/

Автор: Микола Шлапак

Микола ШлапакКонсультант компанії КТ-Енергія. Розробник і автор сайту Зелена Хвиля. Цікавиться екологічною економікою, енергетикою та інформаційними технологіями.
Для контактів: m.shlapak.ua [at] gmail.com

573 переглядів