Головна | Зміна клімату

Екологічний підхід до зниження ризику паводків рятує життя та зберігає природу

23 Червня 2016 Друк


Дельта ріки Дністер, що розташована на території Молдови та України, є потужною, комплексною та вразливою екосистемою із безцінним біорізноманіттям. У той же час, вона пов’язана з ризиками як надмірних затоплень, так і нестачі води для людей.

«Після днів надзвичайно сильних дощів у липні 2008 року, сильна повінь на річці Дністер завдала руйнівних наслідків десяткам тисяч сімей та інфраструктурі в Україні та Молдові», – говорить пані Вікторія Бойко, начальник відділу гідрологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру. «Це призвело до людських жертв і величезних економічних втрат в обох країнах. Це було жахливо».

Пані Бойко відмітила, що в умовах зміни клімату очікується, що повені на Дністрі стануть частішими та інтенсивнішими. «Вкрай важливо подбати про пом’якшення майбутных катастрофічних наслідків повеней».

У минулому для зниження ризику паводків застосовувалися в основному інженерні рішення, такі як будівництво дамб. Подібні заходи супроводжувалися високими фінансовими та екологічними витратами, а в разі аварії могли призвести до катастрофи. В наш час нові екосистемні підходи можуть пом’якшувати наслідки паводків, за рахунок створення можливостей розливу води подалі від населених пунктів, а також зменшення об’єму та швидкості паводкової хвилі . «Застосування екосистемних підходів до зниження ризику повеней та дефіциту води має величезний незадіяний потенціал у басейні річки Дністер», – розповідає Олексій Андрєєв, голова Екологічного товариства «БІОТИКА». «Очевидною є потреба дізнатися більше про їх застосування».

Навесні 2016 року Бюро Координатора економічної та екологічної діяльності (БКЕЕД) за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та фінансування Австрійського агентства із співробітництва з метою розвитку, Інструменту стабільності Європейського Союзу та уряду Швейцарії, здійснило невеликий пілотний проект із відновлення водообміну між плавнями та основним руслом в дельті Дністра на території Нижньодністровського національного природноого парку.

Леонід Калашник, Координатор екологічної програми БКЕЕД, розповів, що відновлювальні роботи включали в себе розчистку єрику «Застійний» від мулу та рослинності, а також формування острівців для птахів та інших тварин вздовж каналу. «Ми створили невелику мілководну водойму в кінці єрику та занурили глибше три кабелі зв’язку, які перетинали канал та перешкоджали потоку води».

Пересохла ділянка єрику «Застійний» перед початком робіт із відновлення екосистеми. (Нижньодністровський національний природний парк/Володимир Губанов)

Пересохла ділянка єрику «Застійний» перед початком робіт із відновлення екосистеми. (Нижньодністровський національний природний парк/Володимир Губанов)

Володимир Губанов, заступник директора парку з науки, каже, що відновлювальні роботи безперечно зробили позитивний внесок у збереження біорізноманіття, включаючи рибні ресурси, пом’якшення наслідків паводків та зниження ризику пожеж. «За результатами робіт буде проводитися подальше спостереження, і в майбутньому вони будуть використані для відновлювальних робіт в дельті Дністра».

Хоча дані відновлювальні роботи були проведені в Україні, їх вплив також відчутний і за кордоном – в Молдові. «Результати та вивчені уроки після відновлювальних робіт також були представлені експертам та відповідним установам в Молдові. Це зробить свій внесок у загальні зусилля, які докладають Молдова та Україна, разом з екологічними НУО кожної з країн, для усунення ризиків, пов’язаних із затопленням і засухою в басейні Дністра», – стверджує пан Андрєєв.

Канал «Застійний» після його розчищення від мулу та рослинності у квітні 2016 р. Вздовж каналу насипані маленькі острівки для того, щоб птахи та інші тварини могли використовувати їх для притулку під час паводку. (Нижньодністровський національний природний парк/Микола Степанок)

Канал «Застійний» після його розчищення від мулу та рослинності у квітні 2016 р. Вздовж каналу насипані маленькі острівки для того, щоб птахи та інші тварини могли використовувати їх для притулку під час паводку. (Нижньодністровський національний природний парк/Микола Степанок)

Пан Губанов зауважив, що покращення стану нерестовищ в Україні збільшує популяції риб в Молдові та підтримує міграцію тварин в обох країнах. «Наш досвід роботи в даному проекті може бути застосований в молдовській частині Нижнього Дністра, і ми готові поділитися своїми знаннями».

«Серед довгострокових результатів проекту – покращення транскордонної співпраці шляхом розповсюдження знань та досвіду серед регіональних та міжнародних зацікавлених сторін в Нижньому Дністрі», – відмітив пан Калашник. «Пілотний проект в дельті Дністра є важливим кроком в напрямку відновлення екосистеми, що тим самим зменшує ризик катастрофічних паводків. Запобігання – це ключ до вирішення проблеми».

«У радянські часи ми більше намагалися контролювати природу, ніж пом’якшувати вплив цього природного явища на людей», – говорить пан Губанов. «Зараз, ми працюємо над виправленням цих помилок, і, здається, ми на правильному шляху».

Дані роботи із пом’якшення наслідків паводків є частиною багаторічних зусиль під егідою ініціативи «Навколишнє середовище та безпека» (ENVSEC), до яких також належить підписання двостороннього Договору щодо басейну Дністра, розробка та схвалення транскордонного документу «Стратегічні напрями адаптації до зміни клімату в басейні Дністра», а також впровадження низки заходів з моніторингу та пом’якшення наслідків паводків у басейні.

ОБСЄ, ЮНЕП, ЄЕК ООН і РЕЦ об’єднали свої зусилля в ініціативі «Навколишнє середовище та безпека», щоб допомогти перетворити екологічні ризики у можливості для співпраці у Центральній Азії, Східній Європі, на Південному Кавказі та в Південно-Східній Європі.

В проекті брали участь і випускники кафедри екології Національного Університету “Києво-Могилянська Академія”.

За матеріалами Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

576 переглядів