З 14 по 21 червня 2015 студенти «Зеленої Хвилі» завдяки фонду Богдана Гаврилишина відвідували прекрасну скандинавську країну Норвегію. Катерина Мелих, Сергій Макарчук, Іван Горох, Андрій Самбір, Марія Воротіліна та Катерина Грищенко провели 18 зустрічей за 5 днів із представниками урядового сектору, громадськими та комерційними організаціями, університетами та лікарнями.
Основним напрямком досліджень студентів була екологія та відновлювальні джерела енергії. Коротко про найголовніші зустрічі:
Зустріч із Джеймсом Лоренсом, головою фінансового комітету у міській раді Осло.
На цій зустрічі команда дізналася наступне:
- яким чином фінансові ресурси розподіляються для норвезьких місцевих громад
- яким найефективнішим чином утилізують сміття в Осло
- як люди і різні організації можуть впливати на рішення місцевої ради
- як працює міська рада та хто може стати її членом
Першим, що викликало здивування було те, що у міській раді працює багато місцевої молоді. Більше того, Джеймс розповів, що в загальному це майже не припустимо, щоб люди йшли в політику із бізнес сектору. Як правило, політики у Норвегії немають тісних зв’язків із бізнесом. Варто також зазначити, що навіть, якщо політик прибув із бізнесового сектору то у рішеннях, які можуть стосуватися галузі його попередньої зацікавленості він участі не бере. А у випадку, якщо його голос помітять (неважливо який) суспільство приймає це як неприпустиму поведінку і в кращому випадку політик змушений піти у відставку.
Команда також побачила стратегічний фінансовий план міста Осло та спосіб яким гроші розподіляються між різними секторами економіки. Велика кількість коштів виділяється на соціальне забезпечення, яким норвежці дуже пишаються. В той же час рівень децентралізації є дуже високим і вже локальні представники вирішують куди саме повинні направлятися кошти, що отримані від уряду. Місто Осло поділене на 15 округів. Кожен із них має окрему вибрану раду, а міська рада в свою чергу повинна кооперуватися із ними, незважаючи на той факт, що часом у окружній та міських радах можуть бути представники різних політичних сил. З іншої сторони в такому середовищі політики змушені кооперуватися із своїми політичними опонентами для досягнення спільних цілий, що були поставлені громадою міста Осло.
Якщо впровадити подібний підхід у Києві, то місто мало б 70 округів із вибраними радами. Такий підхід міг би бути ефективним, особливо враховуючи той факт, що більшість послуг надаються на найнижчому рівні де люди мають прямий вплив та відповідальність за ситуацію. На сьогодні у Києві із кількістю населення у 3 млн є лише 120 представників, які є досить віддаленими від суспільства.
Також, Джеймс розповів, що раніше люди, які працювали у міській раді Осло не отримували за це платні. Проте в останні роки було прийняте рішення про створення ряду посад, які будуть оплачуванні для того, щоб люди були незалежними відносно попереднього місця праці.
Відвідування заводу по переробці ТПВ біля Осло
На сміттєпереробному заводі група дізналася про те, що Осло має власну систему сортування сміття. Така схема була розроблена спеціально для цього заводу. У місті люди сортують сміття на 3 типи. Для прикладу у Швеції сміття сортується на 6 типів.
Уряд допомагає забезпечити населення спеціальними пакетами трьох різних кольорів. Люди отримують ці пакети безкоштовно. Проте найбільшою проблемою було привчити людей правильно сортувати сміття навіть із такою простою системою. В той же час у Осло була створена спеціальна навчальна програма для дітей, щоб із малечку привчати до правильного сортування сміття.
Дивує те, що заводи для переробки сміття конкурують між собою за «клієнтів». Наприклад Швеція побудувала настільки багато сміттєпереробних заводів, що вони штучно підвищують ціну на сміття. Як результат багато Норвезьких підприємств транспортують сміття у Швецію замість локально переробляти локально у Норвегії.
Варто зазначити, що на газі, який вироблений на станції їздить близько 100 автобусів у місті Осло. А у плани фабрики входить 100% забезпечення міста екологічно чистим пальним.
Зустріч у NordicSwanEcolabel
Екосертифікація є одниміз пріоритетів на усіх підприємствах Європи. Оскільки споживачі у добре розвинених країнах краще доглядають за своїм здоров’ям, вони слідкують за складом продуктів які споживають, а також за рівнем забруднення, який здійснюється під час виробництва тих чи інших товарів.
Компанія NordicSwanEcolabel керується тими ж правилами, що і весь Євросоюз для сертифікації товарів. Сертифікація відбувається згідно стандарту ISO 14024 type 1. Перевірка відбувається згідно 55 різних критеріїв, які передбачають наступні речі:
- кліматичні зміни
- окислення
- токсичні органічні відходи
- надмірне використання площі
- евтрофікацію
- руйнування озонового шару
- накопичення і не розчеплення хімічних шкідливих речовин
З іншої сторони організація не зловживає обмеженнями на хімічні речовини, оскільки це створює труднощі для виробників. Це призводить до переваг обох сторін як виробника так і природи. Більше того у Норвегії існує тісна співпраця між урядом та громадськими організаціями. Саме тому усі обмеження не можуть бути більшими ніж вказано у законодавстві.
На відмінно від України громадські організації у Норвегії отримують більшість своїх коштів від власної діяльності. 1/5 витрат покривається урядом і 1/4 за рахунок комісії отриманої за проведення сертифікації.
Компанія NordicSwanEcolabelтісно кооперує із українською еко-організацією «Жива Планета». Обидві вони є членами глобальної мережі еко-сертифікаційних компаній. Жива Планета була заснована у 2003 році і її робота лише недавно стало значно поширеною в Україні. В той самий час у Норвегії більше 1000 компаній отримали 1900 ліцензій на 250 груп продуктів, в Україні ж приблизно 200 компаній пройшли процедуру сертифікації, що є суттєво меншим показником.
Учасники програми здобули новий досвід, який уже впроваджують в Україні створюючи проєкти та стартапи, що змінюють життя українців на краще. Молодь задіяна як у соціальних так і в комерційних проєктах і кожна дня робить новий крок, щоб змінити країну на краще.
Автор: Андрій Самбір та учасники поїздки для Зеленої Хвилі
–
Поїздка стала можливою завдяки фінансуванню, наданому в рамках програми “Молодь змінить країну” Фонду Б.Гаврилишина. Більше про програму тут