Побудова чіткого та прозорого регуляторного середовища – важлива запорука для розвитку бізнесу та залучення інвестицій в економіку країни, а запровадження електронних послуг – один з дієвих інструментів держави на цьому шляху.
В Україні вже запрацювали перші електронні послуги у сфері будівництва, земельних ресурсів та юстиції. Дозвільні послуги у сфері охорони довкілля мають також бути серед пріоритетних напрямів, оскільки їх переведення в електронну форму принесе значні вигоди всім залученим сторонам: бізнесу, державним органам та громадськості.
30 липня в рамках програми Український інститут газу нетрадиційних джерел компанії Шелл відбувся круглий стіл, на якому обговорили перші результати та перспективи запровадження електронних послуг у сфері охорони довкілля.
Світлана Коломієць, заступник міністра екології та природних ресурсів України, наголосила, що електронне урядування і, зокрема, переведення адміністративних послуг в електронну форму – це один з пріоритетів міністерства. Припинення прямого контакту між бізнесом та працівниками дозвільних органів – це шлях до викорінення корупції та оптимізації роботи державних службовців. Автоматизація процесів дозволить зменшити потребу в людських та фінансових ресурсах, а тому сприятиме скороченню державного апарату та підвищенню заробітних плат державних службовців.
Більше того, як відзначив в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації Руслан Стрілець, автоматизація процесів дозвільних процедур дає можливість повністю автоматизувати статистичні дані у сфері охорони довкілля та перейти на новий рівень якості державного контролю. Саме автоматизація державного контролю у сфері охорони довкілля має бути кінцевою метою запровадження електронних послуг.
Бізнес отримає можливість подання заяв на отримання дозвільних документів у сфері охорони довкілля в режимі онлайн з будь-якого місця та у будь-який час доби без відвідування дозвільного органу. Департаменти екології та природних ресурсів обласних державних адміністрацій опрацьовують заяви на отримання екологічних дозволів з усієї області, тому така можливість суттєво зекономить час та кошти для багатьох суб’єктів господарювання. Крім того, електронні послуги можуть суттєво спростити дозвільні процедури за рахунок усунення необхідності отримання додаткових погоджень та висновків та зменшення кількості документів, які подаються для отримання екологічного дозволу.
Громадськість матиме нові інструменти для доступу до екологічної інформації через створення відкритих реєстрів екологічних дозволів та розширені можливості для участі у прийнятті рішень щодо видачі екологічних дозволів завдяки запровадженню електронних систем збору коментарів через мережу інтернет.
Технічні рішення для забезпечення описаних переваг доступні вже зараз. Під час круглого столу були представлені перші результати роботи пілотної електронної послуги у сфері охорони довкілля – подання декларації про відходи.
За словами Руслана Стрільця, технічні проблеми виникають, але вони можуть бути швидко вирішені. Протягом перших тижнів роботи пілотної системи із подання декларації про відходи було виявлено та виправлено 43 технічних недоліка.
Система і зараз не ідеальна – під час круглого столу було висловлено ще низку побажань щодо розвитку функціональних можливостей. Та все це робочі питання, які вирішуються в рамках реалізації пілотних проєктів.
Складність дозвільних процедур у сфері охорони довкілля полягає в залученні багатьох сторін: суб’єктів господарювання, дозвільних органів, інших державних органів, які надають погодження та висновки, а також громадськості. З огляду на це, важливим елементом ефективної електронної системи отримання дозвільних документів у сфері охорони довкілля мають бути механізми міжвідомчої електронної взаємодії.
Налагодження такої взаємодії, за словами Олексія Вискуба, заступника голови Державного агентства з питань електронного урядування України, є одним з ключових технічних викликів у розвитку електронного урядування в Україні. На сьогодні, тестуються три європейські системи міжвідомочої електронної взаємодії і вже восени цього року очікуються перші результати та пілотні проєкти. Завдання, яке стоїть перед Державним агентством з питань електронного урядування в Україні, – запуск безпечних каналів обміну документами та інформацією між державними органами та мінімальні фінансові витрати на підключення державних органів до системи електронної взаємодії.
Від запровадження електронних послуг у сфері охорони довкілля виграють всі. Аби пришвидшити їх розробку необхідно оперативно розробляти зміни до законодавчих актів, адже саме відсутність нормативно-правового забезпечення – це ключова проблема і для бізнесу, і для державних службовців.
На сьогодні, перша пілотна послуга у сфері охорони довкілля – подання декларації про відходи – працює в режимі дослідної експлуатації. Це дозволяє тестувати та вдосконалювати технічні рішення, відпрацьовувати процедури, проводити навчання серед бізнесу та державних службовців. Проте для запуску електронної послуги в повноцінну експлуатацію на всій території України потрібно прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України. І підприємствам, і працівникам департаментів екології і природних ресурсів обласних державних адміністрацій потрібно чітко розуміти законодавчі рамки, в яких вони працюють. Відсутність законодавчого забезпечення – це ключова перешкода в залученні підприємств до використання електронних систем отримання дозвільних документів чи подання декларацій.
Для переведення послуги в електронну форму, як правило, необхідно змінювати законодавство на всіх рівнях: вносити зміни в закон України, постанову Кабінету Міністрів та наказ центрального органу виконавчої влади. У кращому випадку всі ці процедури триватимуть 6-7 місяців, однак на практиці ситуація значно гірша. Забюрократизовані процедури підготовки та погодження документів призводять до того, що важливі нормативні документи можуть рік і більше розглядатися різними зацікавленими сторонами. Для прикладу, в Україні досі не затверджено порядок надання дозволу на операції у сфері поводження з відходами, хоч його розробка розпочалася ще в травні минулого року.
Важливо, паралельно із роботою над законодавчим забезпеченням можливості використання електронних послуг впорядковувати і інші суперечливі питання дозвільних процедур: усувати невідповідності між різними законодавчими актами, оптимізувати перелік необхідних для отримання екологічних дозволів документів, синхронізувати регламенти надання дозвільних документів в різних областях України тощо.
Для стрімкого просування реформ Україні потрібно змінювати процедури прийняття та погодження нормативно-правових актів. Інакше, з огляду на масштаби необхідних законодавчих змін, реформи триватимуть десятиліттями.
Ознайомитися з матеріалами круглого столу можна за посиланням: “Інструменти електронного урядування для дозвільних процедур у сфері охорони довкілля“.
Микола Шлапак