Головна | Погляди

Чи мають шанс річки і струмки пережити зміну клімату?

26 Червня 2015 Друк


Людмила Сломінська

Людмила Сломінська

Одним із завдань активістів Української молодіжної кліматичної Асоціації (УМКА) є дослідження впливу змін клімату на природу своєї місцевості. Всім відомо, як тануть льодовики і страждають полярні ведмеді в Арктиці, а що відбувається з природою за нашим вікном? Може час бити на сполох? Оскільки моєю пристрастю завжди були річки, я вирішила поспілкуватися з експертом, який міг би дати фахову відповідь, які наслідки має зміна клімату для водних об’єктів Вінниччини і що з цим робити.

Мій співрозмовник – Гавриков Юрій Сергійович, головний гідролог відділу водних об’єктів Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг. Має відомчий нагрудний знак за вагомий внесок у розвиток водогосподарської галузі, у якій пропрацював понад 45 років. Автор багатьох довідкових видань про водні ресурси області. Під час паспортизації річок Вінницької області особисто їх обійшов і склав паспорти.

Юрію Сергійовичу, які наслідки зміни клімату для річок області? Чи спостерігаються якісь зміни в гідрологічному режимі? (порівняно з минулими десятиліттями).

Зміни клімату відчуваються у нас – це в першу чергу підвищення температури повітря. Якщо брати останні десять років, то середньорічна температура повітря у Вінницькій області і в басейні Південного Бугу збільшилась на 1,3 градуси – це досить суттєва величина. Якщо по області норма середньорічної температури 7,1 градуси, то на даний момент вона досягає величини 8,5 градусів. По басейну Південного Бугу при нормі 8,5 градуси Цельсія середньорічна температура на сьогодні сягає 10 градусів. Ми кожен рік фіксуємо незворотні зміни. Це не може не впливати на гідрологічний режим річок. Більш спекотний клімат влітку, збільшується інтенсивність випаровування з водної поверхні. Коли я був студентом і починав працювати, у водному балансі це була досить умовна величина, випаровування компенсувалося опадами. А зараз влітку майже немає дощів, тому зменшується стік. Величина стоку – це опади мінус випаровування, а якщо зменшується кількість опадів і збільшується випаровування, то величина стоку відповідно теж зменшується. Через зміщення природних зон Вінниччина по кліматичних показниках наближається до Чорноморського узбережжя. За останні 10 років водність річок зменшилась на 2-5%.

small-rivers

А як щодо екстремальних явищ (паводки, підтоплення, посухи тощо), чи змінилась їх частота та інтенсивність?

Інтенсивність паводків і підтоплень дійсно змінилась. Зросла інтенсивність опадів. Паводки трапляються в середньому один раз в десять років, але коли на невеликій території раптово випадає значна кількість опадів, паводки набувають більш руйнівних масштабів. У багатьох ЗМІ згадувався значний паводок на Дністрі у 2008 році, але непомітним залишився паводок на його притоці – річці Жван, коли за короткий час випала така кількість опадів, що були затоплені 1,5-2 метровою хвилею води майже всі села на березі – Виноградне, Жван, Вербовець, Бернашівка. Метеослужба визначила вірогідність повторення такої аномальної кількості опадів як один раз на 200 років, але у 2013 році подібне явище повторилось вже в басейні Дунаю, зачепивши Угорщину, Чехію, Словаччину. Така погодна аномалія за даними метеорологів трапляється раз на 500 років.

Чи є якісь регіональні відмінності (наприклад між басейнами, північними та південними районами області)?

Найбільше зміни клімату торкнулись басейну Дністра. Дністер та його притоки взагалі непередбачувані. Крім згаданого паводку на Жвані, у 2007 році були паводки на річках Русава і Марківка, коли посеред зими відбулось різке потепління і пішов дощ. Більш сприятлива ситуація у нас у басейні Дніпра та Південного Бугу.

Як позначаються зміни клімату на малих річках, чи спостерігається пересихання струмків?

Звичайно, водність малих річок сильно зменшилась за останні роки. Влітку 2012 року була дуже висока температура повітря, а опадів не було 1,5-2 місяці, тоді багато струмків і малих річок пересохло, навіть Південний Буг в районі Сокільця (це відома порожиста місцевість на Вінниччині) можна було перейти по камінню не замочивши ноги. У такій ситуації дуже важливо зберігати і відроджувати джерела, а для малих річок важливо зберегти санітарний стік. Нещодавно ми проводили інвентаризацію ставків спільно з департаментом екології ОДА і виявили 400 ставків, що раніше не були враховані в документації, однак половина з них виявились пересохлими. І дуже великі будуть проблеми в орендаря, який захоче їх відновити, особливо, якщо там не залишилось ніякого водотоку. Малі річки стають тимчасовими – від весни до весни, а якщо навесні немає снігу, залишається сподіватись на опади, але і вони розподілені нерівномірно – періоди тривалих посух змінюються короткочасними понаднормовими зливами. Статистику щодо кількості пересохлих малих річок ми не ведемо, тільки вибірково, коли буваємо на обстеженнях, але виходячи зі стану ставків можна робити висновки про реальність проблеми.

Які наслідки це має для сільського господарства та інших галузей, чи спричиняє збитки і додаткові витрати?

Через посухи доводиться вводити обмеження на водокористування не тільки для сільського господарства, але й для промисловості. Такі обмеження передбачені Водним Кодексом України, щоб запобігти пересиханню річок. Сільське господарство потребує додаткових витрат на зрошення. Дощувальних машин практично не залишилось, а нові коштують дорого. Але сучасні фермери частіше використовують більш економну та енергозберігаючу технологію крапельного зрошення.

Великі збитки у посушливі роки несе рибне господарство. Якщо рівень води у ставку 1 метр, то під час посухи він знижується до 70 см, а температура води досягає 30-35 градусів. Звичайно, рибі дуже важко вижити в таких умовах.

Недоглянуті гідротехнічні споруди можуть зазнавати руйнувань, коли різко випадає понаднормова кількість опадів. Занадто велика кількість ставків – теж проблема, тому що за ними важко доглядати, крім того, через них відбувається додаткове випаровування. Були випадки, коли після одного великого дощу руйнувалося десяток проблемних гребель. Тому відсотків 15 ставків доцільніше спустити і відродити природні русла річок. Малі річки, на яких набудовано багато ставків в літній час виглядають досить сумно. Це фактично стоячий каскад. Несвідомі орендарі намагаються утримати побільше води у своєму ставку, а тим, хто розташований вниз по течії дістається все менше води. Не дотримуються санітарні об’єми пропуску води, що призводить до цвітіння, заростання і пересихання.

А чи несе це загрозу життю і здоров’ю людей?

У Вінницькій області, на щастя, таких випадків не було. Був один випадок на Чернігівщині, коли на березі невеликого потічка побудували дачні ділянки, а вгору по течії був ставок із греблею. Вночі випав сильний дощ, що спричинив прорив греблі і підтоплення будинків. В селі жили в основному пенсіонери, тому рятувальникам довелось евакуювати їх через вікна. Для уникнення трагічних випадків потрібно дотримуватись водоохоронного законодавства і не будувати нічого у заплавах. Люди часто нехтують цим правилом, тому що жити близько до водойми зручніше.

Яким чином можна адаптуватись до зміни клімату?

Економне водоспоживання, відновлення джерел, крапельне зрошення. Якщо говорити про політику, в управлінні водними ресурсами слід дотримуватись басейнового принципу. Адміністративний принцип управління не сприяє ефективному регулюванню рівня води на різних ділянках річки. Планування роботи очисних споруд теж великою мірою залежить від того, вгору чи вниз по течії розташований населений пункт. Наприклад, через будівництво потужної зрошувальної системи у Миколаївській області дефіцит води доводиться поповнювати з Ладижинського водосховища.

Людмила Сломінська

 

1109 переглядів