Головна | Екоклуб, Зміна клімату

Громадськість оцінює перспективи кліматичної політики України

13 Січня 2015 Друк


ГО УЕК “Зелена Хвиля” взяв участь у засіданні Робочої групи неурядових екологічних організацій з питань зміни клімату (РГ НУО ПЗК), на якій було підведені підсумки 2014 року та обговоренні виклики актуальних кліматичних проблем та плани 2015 року.

Громадськість оцінює перспективи кліматичної політики України

Громадськість оцінює перспективи кліматичної політики України

2014 рік виявився насиченим для українського суспільства. Поряд з нагальними політичними, економічними, суспільними змінами не залишилась без уваги громадських організацій й екологічна діяльність. Робоча група з питань зміни клімату брала участь в міжнародних кліматичних переговорах, досліджувала впливи на викиди, вразливість та адаптацію міст до зміни клімату, здійснила ініціативу з енергоефективності «Енергетична еволюція», згуртувала молодіжних активістів завдяки тренінговому туру «Генерація Е» в 10 містах України, створила «точки тепла» ще в 15 містах, і це далеко не весь перелік громадських ініціатив, що презентувалися під час зустрічі РГ НУО ПЗК наприкінці 2014 року.

Говорячи про світові тенденції в напрямку зміни клімату Ірина Ставчук (експерт НЕЦУ) представила огляд висновків П’ятого звіту Міжнародної групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК). Відповідно до якого, науковці з усього світу впевнені (на 95-100%), що основною причиною зміни клімату є людська діяльність. Світові лідери мають консолідувати зусилля аби утримати зростання глобальної температури на рівні 2°C, що означає відмову від усього викопного палива до 2050 року та від’ємні викиди після 2050 року.

Для України питання адаптації кліматичної та енергетичної політики стає актуальним ще й через угоду про асоціацію з ЄС. Владислав Жежерін наголосив на перспективі поступового наближення законодавства України до права та політики ЄС, що передбачає сприяння енергоефективності та енергозбереженню, розвиток та підтримка відновлювальної енергетики з урахуванням принципів економічної доцільності та охорони навколишнього середовища.

Андрій Мартинюк, голова РГ НУО ПЗК, окреслив три складові енергетичної та кліматичної політики: енергоефективність, відновлювальна енергетика та низьковуглецева стратегія. Саме ці складові мають бути основою модернізації та подальшого розвитку галузей української промисловості, енергопостачання, будівництва, транспорту. Україна проходить період політичних та економічних змін, тож для формування ефективної енергетичної та кліматичної політики в державі сприятимуть наступні кроки: скасування субсидій у енергетиці (запровадженням адресної допомоги), облік, низьковуглецева стратегія, ЕЕ та ВДЕ у транспорті, навчання на всіх рівнях.

«Вугілля – найбільше джерело викидів парникових газів», – наголосив Олег Савицький (експерт НЕЦУ). На думку Олега перешкодами на шляху декарбонізації енергетичного сектору України є: системна корупція, зарегульованість сектору електроенергетики, наслідування радянських планів розвитку електроенергетики, відсутність чітких державних орієнтирів щодо сталого розвитку, політична та економічна нестабільність, “ручний” режим управління та прийняття рішень. Проте існують і сприятливі фактори, які слід підсилювати: втрата політичного впливу олігархічними групами, євроінтеграційний політичний курс, збільшення впливу на енергетичну політику України з боку ЄС, реструктуризація вугільної промисловості, втрата привабливості вугільного сектору для інвесторів.

Міжнародна наукова спільнота все більше уваги приділяє питанню адаптації до наслідків зміни клімату. Зокрема у п’ятому звіті МГЕЗК наголошується, що зміна клімату торкається багатьох аспектів життєдіяльності людини, а тому можлива лише комплексна. До того ж довготермінова адаптація є ефективнішою та дешевшою за разові заходи. «Працюючи над питання адаптації до наслідків зміни клімату РГ НУО ПЗК вибрала за фокус урбаністичне середовище», – зазначила Ольга Власюк (експерт НЕЦУ). У зв’язку з цим було розроблено методику оцінки вразливості міст до наслідків зміни клімату та проведено дослідження в 7 містах України. Виявилося, що міста мають різний ступінь вразливості до кліматичних факторів, а отже й потребують різних заходів з адаптації. Серед найпоширеніших кліматичних ризиків для українських міст слід назвати: тепловий стрес, нестача питної води, підтоплення, вразливість енергетичних систем міста та зелених зон.

Організували зустріч Ірина Бурбило та Людмила Сулік (активісти УМКА-Львів) в гостинному приміщенні Українського католицького університету

Джерело – Робоча група неурядових екологічних організацій з питань зміни клімату

732 переглядів