У День Кліматичних Наслідків, 5 травня, учасники акцій з’єднали точки між змінами клімату та екстремальної погодою
Палаючі ліси Сибіру, танення льодовиків Паміру та зсуви ґрунту у горах Азербайджану – ці та інші небезпечні наслідки змін клімату змусили людей по всьому світу висловити свою тривогу. Яскраві і несподівані акції пройшли практично у всіх країнах світу, щоб підкреслити, що кліматична криза загрожує нашому благополуччю вже зараз.
Творчі демонстрації в Росії, Україні, Грузії, Азербайджані, Казахстані, Киргизстані і Таджикистані стали частиною глобального Дня Кліматичних Наслідків, або Connect the Dots, спільного проєкту з ініціативи міжнародного кліматичного руху 350.org. День об’єднав понад 1000 заходів в 150 країнах в спробі “з’єднати точки” між локальними змінами, такими як екстремальні погодні явища, і глобальною кліматичною кризою.
“Люди в нашому регіоні вже відчувають негативні наслідки кліматичних змін, що насуваються. Недавні рекордні температури в Києві та Москві – тільки частина цих наслідків”, – сказала Юлія Маклюк, координатор 350.org в країнах Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. “Не дивно, що ми так активно підключаємося до глобальних кліматичних кампаній. Адже коли річка, з якої ви п’єте, з кожним роком всихає через скорочення льодовиків, як у Таджикистані, ви не будете сидіти склавши руки”.
Перелік всіх акцій в країнах СЄКЦА та посилання на фото – за посиланням.
За останній рік спека, повені, засухи та інші екстремальні погодні явища сприяли підвищенню поінформованості про зміну клімату по всьому світу. Від злив у Центральній Америці, страшної посухи в США і Росії, до руйнівних повеней в більшій частині Азії, мільйони людей вже відчувають наслідки кліматичної кризи.
“Ми тільки що відсвяткували День Землі. 5 травня можна швидше назвати Днем Руйнування Землі, адже глобальне потепління вже призводить до наочних руйнувань по всьому світу”, – говорить Білл МакКіббен, автор першої книжки про глобальне потепління для широкої аудиторії «Кінець природи » (1989 р.) і один із засновників 350.org. “Люди скрізь говорять одне і те ж: наша трагедія – це не ізольована біда, це частина загальної картини. Поки трагедія не поширилася далі, саме час для вуглецевої промисловості взяти на себе відповідальність за ці збитки і активно брати участь у призупиненні катастрофи”.