Головна | Зміна клімату

COP16: хто фінансуватиме боротьбу зі зміною клімату?

9 Грудня 2010 Друк


COP16: хто фінансуватиме боротьбу зі зміною клімату?

COP16: хто фінансуватиме боротьбу зі зміною клімату? Фото Oxfam International

Питання фінансування заходів протидії зміні клімату та адаптації до наслідків зміни клімату в найбільш вразливих країнах є одним з ключових на кліматичних переговорах у Канкуні.

За інформацією веб сайту adoptanegotiator.org, на якому хід переговорів висвітлюють представники громадських організацій, частина тексту можливої кліматичної угоди, що стосується фінансування, була досить добре опрацьована протягом першої частини конференції і зараз містить чіткі варіанти формулювань щодо найбільш суперечливих питань. Одним з таких питань є роль Світового банку в керуванні кліматичним фондом. За одним із варіантів, Світовий банк буде запрошений відігравати роль тимчасового розпорядника кліматичного фонду протягом певної кількості років, а за іншим розпорядник фонду має бути обраний під час відкритого та прозорого конкурсу. США, Великобританія та інші розвинуті країни наполягають на залученні Світового банку, оскільки, на їх думку, це забезпечить ефективність роботи фонду та більшу довіру донорів. З іншого боку, країни, що розвиваються, стверджують, що в такому випадку розвинуті країни матимуть більший вплив на роботу кліматичного фонду та пропонують підтримати роботу фонду під керівництвом секретаріату Рамкової конвенції зі зміни клімату.

В тексті наявні також варіанти формулювань щодо розміру фінансового внеску розвинутих країн. За одним із варіантів розвинуті країни спільно забезпечать наповнення фонду в обсязі 100 мільярдів доларів на рік до 2020 року, як це було домовлено у Копенгагені, а за іншим – розвинуті країни вкладатимуть у фонд еквівалент 1,5% валового внутрішнього продукту.

Ще одним важливим аспектом заходів з фінансування боротьби із зміною клімату є питання прозорості використання та розподілення коштів кліматичного фонду. На думку деяких учасників переговорів та представників громадських організацій, питанню прозорості поки що не приділено достатньо уваги.

Фінансування заходів зі зниження викидів парникових газів також залежить і від продовження дії ринкових механізмів Кіотського протоколу: механізму чистого розвитку та механізму спільного впровадження. Ці механізми дозволяють країнам, що розвиваються, та країнам із перехідною економікою, до яких належить і Україна, залучати додаткові інвестиції в проекти зі скорочення викидів за рахунок продажу згенерованих вуглецевих одиниць. На продовженні дії механізму спільного впровадження наполягають, зокрема, Україна, яка є лідером в реалізації подібних проектів, та Росія, яка лише нещодавно затвердила перші проекти спільного впровадження.

Незважаючи на заяви представників Японії та інших країн про відмову від продовження дії Кіотського протоколу, багато хто вважає, що ринкові механізми та вуглецевий ринок існуватиме навіть за відсутності міжнародної домовленості. Зокрема, таку думку висловлював в інтерв’ю Німецькій Хвилі представник Європейського інвестиційного банку,Кристофер Ноулс: “Багато хто вважає, що в разі відсутності домовленостей щодо продовження дії Кіотського протоколу, ми матимемо низку національних чи регіональних систем торгівлі по всьому світі, які встановлюватимуть правила торгівлі одна з одною. Подібна схема не залежатиме від міжнародних домовленостей, досягнення яких дається так важко».

Нагадаємо, раніше голова української делегації в Канкуні Вадим Сидяченко заявляв, що Україна працює над створенням національного вуглецевого ринку та наступним його об’єднанням із європейською системою торгівлі викидами.

749 переглядів