Головна | Біорізноманіття

Експерти програми ENPI-FLEG пропонують перезавантажити систему охорони українських лісів

2 листопадаа 2010 Друк


В рамках програми ENPI-FLEG Світовий банк ініціював обговорення на експертному рівні законодавства про Державну лісову охорону.

13 жовтня в представництві Світового банку в Києві відбулось обговорення діяльності лісової охорони в існуючому законодавчому полі з представниками НУО, які мають досвід роботи з лісовим законодавством. Учасники круглого столу високо оцінили дослідження, виконане експертами програми ENPI-FLEG «Недоліки та проблеми правового регулювання діяльності Державної лісової охорони України» і надали низку пропозицій щодо покращання законодавства про державну лісову охорону. Багато учасників наголошували на важливості роботи, яку здійснює лісова охорона, посилаючись на приклад Росії, де скорочення лісівників призвело до катастрофічних пожеж та різкого збільшення нелегальних рубок.

Серед іншого, на круглому столі було зазначено, що:

  • діяльність лісової охорони повинна спиратись на міцний правовий фундамент;
  • всі постійні користувачі повинні мати рівні можливості ефективно охороняти свої ліси;
  • об’єктом охорони повинні бути не лише дерева, а й інші цінності лісу, зокрема біорізноманіття, яке формує ліс.

В Україні охороною лісу передусім займаються лісівники, які працюють на державних або комунальних підприємствах. У своїй роботі охоронці лісу керуються Лісовим кодексом 1994 року, нова редакція якого була ухвалена в 2006 році.  Хоча закон був оновлений порівняно недавно, більшість українських екологів стверджує, що за своїм духом цей документ так і залишився радянським законом, містить багато атавізмів і не є достатньо ефективним.

За офіційною статистикою проблема незаконних лісозаготівель в Україні не є критичною. За даними Державного комітету лісового господарства обсяг самовільних рубок протягом останніх років становив приблизно 20 тис. кубометрів (0,2% від загального обсягу заготівель) та має тенденцію до зниження.

Однак, згідно з оцінками деяких експертів та організацій ця цифра є на порядок вищою.

На думку консультанта Світового банку Михайла Попкова: «Розбіжності спричинені різними підходами до визначення нелегальних рубок. У принципі правопорушеннями слід вважати не лише крадіжки (самовільні рубки в трактуванні пострадянського права), але й порушення принципів ціноутворення й оподаткування, продаж деревини на основі підроблених документів, а також будь-які інші незаконні шляхи постачання лісопродукції, де мають місце шахрайство та хабарництво. Великі можливості для таких правопорушень існують у сфері вимірювання та визначення сортності лісоматеріалів. У цілому нелегальна діяльність у лісовому секторі завдає багатомільйонні прямі збитки державі, які досягають особливо великих розмірів в західних прикордонних областях. Непрямі втрати, котрі виявляються в порушенні принципів здорової конкуренції, формуванні негативного уявлення про сектор, перешкоджанні надходженню інвестицій тощо, і в цілому заважають сталому розвитку країни, оцінити важко, однак вони  ще більш значні».

Інший консультант Світового банку, Олег Сторчоус підкреслює, що «на відміну від торгівлі зброєю та наркотиками, яка ретельно приховується і яку не видно населенню, правопорушення в лісовому секторі у всіх перед очима і тому викликають широкий резонанс у суспільстві. При цьому, не менш ніж нелегальні рубки громадян хвилюють правопорушення, пов’язані з відчуженням лісових земель та обмеженням доступу в ліс».

На думку консультанта Світового банку Олександра Банчука, яку він відобразив у своїй доповіді «Недоліки та проблеми правового регулювання діяльності Державної лісової охорони України», існують наступні головні правові колізії:

  • Лісогосподарські підприємства, котрі знаходяться в сфері управління ДКЛГ, уповноважені одночасно займатися рубкою лісу, прибутковою діяльністю та здійснювати контроль за порушеннями/дотриманням лісового законодавства. Це спричиняє конфлікт інтересів і може ставати причиною високого рівня латентності (прихованості) правопорушень у галузі лісового господарства;
  • В окремих співробітників державної лісової охорони (лісничий, майстер лісу тощо) відсутній статус публічних службовців. Фактично це означає, що вказані представники лісової охорони можуть діяти як приватні особи за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено законом»;
  • Державна лісова охорона хоча і називається правоохоронним органом, але цей статус насправді є суто декларативним, бо державні лісоохоронці фактично не мають повноважень та привілеїв співробітників правоохоронних органів;
  • За межами сфери діяльності держлісоохорони залишаються ліси приватної і комунальної власності, а також значну частину лісів державної власності, які знаходяться у віданні МінАПК, Міноборони і т.д.

У рамках Програми ENPI-FLEG планується провести ще кілька обговорень законодавства про Державну лісову охорону в інших цільових аудиторіях, зокрема, серед спеціалістів вищої та середньої ланки Держкомлісгоспу. За результатами дискусій передбачається підготувати змін рекомендації до законодавства в частині вдосконалення охорони лісів в Україні. Програма ENPI-FLEG є також хорошою основою для підготовки Національного плану дій з проблем FLEG.

Загалом же, на думку старшого координатора проектів представництва Світового банку в Україні Олексія Слензака: «Проблема боротьби з правопорушеннями в лісовому секторі має вирішуватись комплексно. Різноплановий аналіз ситуації, вдосконалення законодавства, підготовка навчально-методичних матеріалів, організація та проведення учбових поїздок фахівців, обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення обліку й контролю за рухом лісопродукції, вивчення громадської думки, поширення інформації та знань – ось перелік напрямків, над якими працює команда Світового банку. Ми намагаємось консолідувати зусилля лісоводів, екологів, бізнесменів, представників різних органів влади, оскільки без цього важко розраховувати на успіх. Позиції проекту та Уряду співпадають, ми знаходимо взаєморозуміння з нашими партнерами та розраховуємо на те, що робота, яка виконується, буде корисною та затребуваною».

Україна є однією з семи країн-учасниць програми «Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії». Її скорочена назва – ENPI-FLEG. Ця програма націлена на зменшення обсягів незаконних рубок та поліпшення управління в лісовому секторі, поліпшення доступу населення та малого бізнесу до лісових ресурсів тощо. З огляду на заплановану найближчим часом жорстку заборону ввезення у країни ЄС незаконної лісопродукції, Євросоюз надав 6 мільйонів євро на фінансування цієї трирічної програми, довіривши її виконання таким авторитетним міжнародним організаціям як Світовий банк (WB), Міжнародний союз охорони природи (IUCN) та Всесвітній фонд дикої природи (WWF). Детальніша інформація про Програму – на сайті

828 переглядів