Огляд публікацій #5
Стаття Майка Девіса на тему зміни клімату та екологічної нерівності.
Якщо палеокліматологія може допомогти вченим передбачити нелінійну фізику Землі за умов потепління, нема історичного прецеденту чи вигідної відправної позиції для розуміння того, що станеться в 2050-х, коли максимальна видова популяція з 9-10 мільярдів буде боротися за пристосування до кліматичного хаосу й вичерпаної енергії викопних палив. Майже будь-який сценарій, від колапсу цивілізації до нової золотої доби термоядерної енергії, може справдитися в майбутньому наших правнуків.
Солнечный свет – самый перспективный источник электроэнергии для Севастополя
В этом убежден зав. кафедрой физики Севастопольского национального университета ядерной энергии и промышленности, доктор технических наук, профессор Игорь Евгеньевич Марончук.
Недавно он провел презентацию своего проекта организации комплексного пилотного производства солнечных фотоэлектрических установок (СФЭУ) в Севастополе.
Ветроэнергетика: куда девать старые лопасти?
Срок службы ротора современной ветроустановки составляет 20 лет. А что с ним делать потом? Вопрос отнюдь не праздный, но ответа на него пока нет. Специалисты ищут способы решения проблемы.
«Чисті» методи боротьби за чистоту
Стаття про шкідливу дію поверхнево активних речовин, зокрема, фосфатів, що містяться в побутовій хімії.
Типовий пральний порошок містить 15—20% поверхнево-активних речовин (ПАР) — саме вони відповідають за видалення забруднень із тканини. Решту вмісту пачки становлять фосфатні добавки: їх завдання — посилювати дію ПАР, а заодно усувати жорсткість води. Крім того, до рецептур більшості марок вводяться різноманітні «навороти»: відбілювачі, ферменти, барвники та ароматизатори, з допомогою яких кожен виробник намагається виграти боротьбу за покупця. Що з переліченого шкідливе? Виявляється, практично все, причому барвники й ароматизатори, яких ми намагаємося уникати у продуктах харчування, у даному разі найбільш безпечні компоненти.
Читайте також про безфосфатні миючі засоби на ринку України.
