Головна | Держава

Енергетика на біогазі в Україні ніяк не отримає “зелений тариф”

27 Вересня 2010 Друк


За пільговим “зеленим тарифом” вже починають працювати гідро- та сонячні електростанції в Україні. А от для виробників біогазу для електроенергії це поки є проблемою.

У селищі Терезине Білоцерківського району Київської області здобувають електроенергію фактично із відходів коров’ячого господарства. “У нас сільськогосподарське підприємство, ми займаємося утриманням дійних корів. І тому в нас в наявності дуже багато сировини для біогазової установки, тобто гною. Для біогазової установки ми використовуємо рідкий гній, і наприкінці цієї технології отримуємо електричний струм”,- розповіла Deutsche Welle менеджер із зовнішньо-економічних зв’язків ВАТ “Терезине” Ольга Берестень.

Біогазова установка

Біогазова установка

Вона радить і іншим сільгоспвиробникам в Україні не боятись нових технологій. Від отриманої з біогазу елетроенергії частково живиться підприємство, адже споживає небагато – близько 70-80 кіловат за добу. Установка розрахована на 250 кіловат, тож решту електроенергії просто скидають у мережу.

Пані Берестень переконана, що біогазова установка у цілому завершує цикл сільського господарства, і це дуже добре для українських підприємств. “Ми отримуємо молоко, і відходи – це вже безпосередньо гній. За сучасною технологією, впровадженою вже у Канаді, Європі ( наприклад, у Німеччині ), а також і у нас, наприкінці цього виробництва є рідкий гній. Це все повертається потім в поле, ми вирощуємо пшеницю, вирощуємо корма, ці корма повертаються далі до тварин, годуємо, отримуємо молоко, і відходи знову поступають у біогазову установку. Далі на поле, і так само по колу.”

На цьому підприємстві у селищі Терезине мають намір збудувати і другий модуль біогазової установки. Вирішили, що буде рентабельно, якщо вироблятимуть 500 кВатт. Поки освоюють технологію: “Всі думають – а, біогазова установка, купили, включили, навіть, це як кнопку натиснути, вона буде працювати. Це так само, як машина, наприклад. Якщо ви купляєте машину, то Ви вже сідаєте за кермо, а як Ви будете їхати – це залежить від Вас. Так само і тут, експлуатація залежить від того, хто експлуатує, яка сировина, і як, що і як Ви будете робити. Тому ми трохи відпрацювали цей процес, трохи шишок набили на цьому.”

Єдина є проблема – пільговий “зелений тариф” не діє, на нього мають всі сподівання, адже так установка окупилась би за 3 роки. Юрист адвокатської фірми “Паритет” Максим Сисоєв в інтерв’ю DW пояснив це недолугістю українського законодавства. Воно передбачає лише пільги на виробництво електроенергії із біомаси, а не із біогазу, який виробляється із з неї.

“Тому формально виробники електроенергії з біогазу не мають право на фіксований мінімальний “зелений” тариф для біомаси за чинним законодавством”,- зауважує Сисоєв.

У свою чергу, Ольга Берестень нарікає: “Трактування самого поняття біомаси виявилося трошки не таким, як ми думали. Тому що в Німеччині так само існує біомаса, цей коефіцієнт, і кожен фермер отримує це. Біомаса переходить в електроенергію через, наприклад, спалювання. І тому для них соняшне лушпиння, якщо воно спалюється, солома, якщо спалюється, то це вже є біомаса. Але ж біомаса – це насамперед те, що дихає, те, що живе”.

За словами представниці підприємства, в Україні відходи тваринництва чомусь вважають частково біомасою, і через те відмовляються надати тариф. Втім, Берестень сподівається, що ще цього року питання вирішать у Верховній Раді: “Ми сподіваємося, що все ж таки будуть зміни у законі, і трактування біомаси буде таким, як і в Європі.”

Автор: Ольга Веснянка

1381 переглядів