Сергій Орленко: Україна та Японія продовжують роботу в рамках Кіотського протоколу

Сергій Орленко. Фото ecoinvest.com.ua

Україна та Японія погодили подальший план роботи в рамках Кіотського протоколу. Про це, як повідомляє Департамент інформації та масових комунікацій Секретаріату КМУ, розповів Голова Національного агентства екологічних інвестицій України Сергій Орленко на брифінгу 30 липня.

Сергій Орленко нагадав, що інформація про те, що попередній Уряд нецільовим чином використав гроші, які надійшли від продажу квот на викиди парникових газів, вплинула на міжнародні переговорні процеси, що проводить агентство, та погіршила стосунки із закордонними партнерами.

Проте, за його словами, співпрацю з японською стороною вже відновлено, в травні відбулась зустріч на високому рівні із делегацією Уряду Японії. «Український Уряд завірив партнерів у безумовному виконанні своїх зобов’язань та 10 червня за результатами міжнародного аудиту підтверджено поновлення залишків коштів на рахунках Державного казначейства України. Узгоджено подальший план роботи», – наголосив Голова Нацагентства. Він додав, що  як наслідок – японська сторона підтвердила свою довіру до України, придбавши ще 15 млн. тонн квот на викиди парникових газів, кошти від яких вже надійшли в Україну 29 липня.

Голова Національного агентства зауважив, що наразі агентство разом з японською стороною узгоджує проекти, що будуть реалізовані в рамках схеми зелених інвестицій. За його словами, вже цього року розпочнеться реалізація програми теплової санації соціально важливих об’єктів – шкіл, лікарень, дитячих закладів: «Протягом цього року і наступного року плануємо виконати роботи з 550 об’єктів в цілому в Україні, в чотирьох полярних точках України: АР Крим, Сумщині, Івано-Франківській області та на Луганщині».

Зауважимо, що перші транзакції із продажу одиниць встановленої кількості були проведені ще 23 березня 2009 року. В Українському реєстрі вуглецевих одиниць відображені перекази 29 мільйонів одиниць встановленої кількості у березні-квітні 2009 року на рахунки у вуглецевому реєстрі Японії, 3 мільйонів  одиниць встановленої кількості у листопаді 2009 року на рахунок у вуглецевому реєстрі Іспанії та ще 15 мільйонів, інформацію про які озвучив Сергій Орленко, в червні 2010 року японській стороні. Таким чином, в рамках лише міжурядової торгівлі викидами із Поточного рахунку України було переведено 47 мільйонів одиниць встановленої кількості. Загальна сума коштів, отриманих українською стороною в рамках торгівлі квотами, може становити близько 4,5 мільярдів гривень. Відповідно до міжнародних домовленостей більшість цих коштів має бути витрачена на проекти, покликані знизити викиди парникових газів в Україні, в рамках схеми зелених інвестицій.

Протягом минулих місяців озвучувалася різна інформація про пріоритетні проекти в рамках схеми зелених інвестицій (впровадження теплових насосів, модернізація газотранспортної системи, реконструкція котелень та їх переведення на відновні види палива й ін), однак Національне агентство екологічних інвестицій досі не оприлюднило повної інформації про перелік проектів, які подано на розгляд за схемою зелених інвестицій, а також про хід та результати такого розгляду.

Нагадаємо, що наприкінці жовтня 2009 року відкрито провадження у справі за позовом МБО “Екологія-Право-Людина” до Кабінету Міністрів України та Національного Агентства екологічних інвестицій про визнання протиправної бездіяльності та зобов’язання до вчинення дій із оприлюднення інформації про міжнародну торгівлю квотами на викиди парникових газів, яка здійснюється відповідно до Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН і зміни клімату.

Під час брифінгу Сергій Орленко також розповів про успіхи України в реалізації проектів спільного провадження – ринкового механізму, який дає можливість українським підприємствам самостійно залучати додаткові інвестиції в проекти, що призводять до зниження викидів парникових газів. Так, за словами пана Орленка, в агентстві на сьогодні зареєстровано 180 проектів спільного впровадження, 44 з них знаходяться у стані реалізації. «Ми відчуваємо, що українські підприємства, компанії зрозуміли, що питання збереження клімату, зменшення викидів – це, іміджева та добра фінансова складова і додатковий прибуток, який компанії направляють на модернізацію свого обладнання», – зазначив він.

Голова агентства також зазначив, що Україна першою у світі здійснила перетворення одиниць встановленої кількості (ОВК) в одиниці скорочення викидів (ОСВ). Загалом у 2009 році з 12 млн. тонн ОСВ у світі українськими були 7 млн. тонн – тобто 60% світового ринку.

Не оминув увагою Сергій Орленко і створення внутрішнього ринку скорочень викидів. За його словами, стратегічною метою агентства є створення в Україні ринку вуглецевих скорочень викидів, що дозволить застосувати ринковий механізм для стимулювання діяльності у напрямі зменшення викидів. У такий спосіб розв’язують ситуацію найбільш розвинені країни світу, серед яких, зокрема, країни ЄС, Японія, Австралія, у планах Китай, а також окремі штати США. «Наша мета, як центрального органу виконавчої влади, усіляко сприяти і утворити такий ринок, який би стимулював і дозволив би підприємствам отримати більш широку можливість залучати кошти на структурне, технічне переобладнання своїх підприємств та впровадження більш новітніх технологій».

Читайте також про наслідки зміни клімату для України.