Головна | Погляди

Професія «Еколог»

16 Лютого 2008 Друк


Олександр Баськов

Олександр Баськов

В Україні з дитинства привчають до шаблонного життя, так в школу діти йдуть в 6-7 років, закінчують в 17-18, потім університет, який закінчують в 22-24, швидше одружитись, діти, робота, бабуся-дідусь, пенсія, смерть. Звичайно, нюанси залежать від місцевості і конкретно взятих умов. Питання шаблонності потребує окремої статті, я ж навів вище сказане для того, щоб в деякій мірі визначити причини несвідомого або напівсвідомого вибору випускниками шкіл майбутньої спеціальності в університеті. Не дивно, що більшість з 1-2 року не уявляє собі, ким вони зможуть працювати після закінчення університету. Особливо гостро це питання стоїть перед екологами.

Подальші свої міркування я ґрунтую на власному досвіді і спілкуванні з друзями. Спеціальні дослідження я не проводив, але наразі я навчаюсь 10 рік, протягом яких я постійно спілкувався з викладачами, випускниками і шукав питання на відповідь «ким же я буду працювати?».

Звичайно в наш час катастроф, глобальних змін клімату Землі, техногенно спричинених хвороб спеціальність „еколог” звучить гордо і престижно, але не в Україні, де найтяжчою проблемою для екологів є питання працевлаштування.

Пам’ятаю, як я в 2000 році відпрацьовував на будівництві нового корпусу платню за навчання в Миколаївському Державному гуманітарному університеті ім. Петра Могили (МДГУ ім.П.Могили). Я розговорився з робочими про те, про се. Сам я з Миколаївської області, з райцентру Новий Буг, в якому хоч і проживає до 20 тис. населення, містечко здебільшого складається з приватних будинків і дуже схоже на велике село, тому мені було легко знайти теми для спілкування. Вони знали, що я студент, і один з них запитав про те, на кого я навчаюсь. Я сказав, що на еколога, робочі почали сміятись, що я мовляв буду бігати з сачком ловити метеликів. Я їм відповів, що краще ловити метеликів сачком, ніж махати кувалдою, від якої в мене від незвиклості напухли пальці і не стискались в кулак.

А справді ким може працювати еколог? Випускники шкіл, які вступають на спеціальність «екологія», вірять, що вони будуть рятувати планету, оберігати природу, на противагу більшість пересічних українців вважає, що еколог – це прибиральник. Але і перші і другі помиляються.

Зараз в Україні можна виділити багато напрямків, за якими працював би еколог: природоохоронна діяльність, еколог на підприємстві, екологічна політика, екологічний менеджмент, аудит і страхування, громадські та державні організації, науково-навчальний напрямок. Варто зауважити, що розподіл є доволі умовним, тому далі розглянемо детальніше.

Хто такі екологи? А також давайте з’ясуємо найцікавіше – скільки вони заробляють? Бо це іноді є основною причиною розчарувань.

Статистичні дані відсутні, але візьму на себе сміливість назвати цифру випускників-екологів Національго університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), які працюють за спеціальністю – це приблизно 5%. Чому такий низький відсоток? По-перше, це саме визначення «працювати за спеціальністю»: чи працює за спеціальністю людина, яка виконує функції секретаря-референта в державній екологічній інспекції, або працювати в оцінці інвестиційної привабливості екологічних проектів і навпаки: досліджувати поширеність якихось стенобіонтів, організмів які можуть жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначному коливанні його факторів (температури, вологості, солоності тощо).

По-друге, існує переконання, що низький відсоток випускників-екологів, які працевлаштовуються за спеціальністю, спричинений низькою оплатою праці. Чи це так розглянемо далі.

Одразу після отримання диплому без досвіду роботи вас навряд чи візьмуть на високооплачувану роботу. Якщо ви зробили пристойну роботу в науково-дослідному інституті стосовно дослідження зміни екосистем, впливу антропогенних факторів на навколишнє середовище тощо, то ви можете піти лаборантом, або вступити в аспірантуру в цей науково-дослідний інститут і отримувати близько 1500-2000 грн. (тут і далі вказані цифри м.Києва, але співвідношення цих цифр зберігається і в інших містах). Робота здебільшого «не пильна», навколо вирують пристрасті, а «болотце» науково-дослідного інституту тягне свою лямку, і це зрозуміло, тому що вони повністю знаходяться на утриманні держави, а контроль щодо використання коштів дуже слабкий, все обмежується пересиланнями звітів, тобто паперовою писаниною. З іншого боку все більше з’являється просунутих лабораторій і науково-дослідних інститутів, які виграють міжнародні ґранти, що загрожує робітникам таких установ великою кількістю безсонних ночей, скаженого графіку, великого обсягу робіт, контролю використаних грошей, але з іншого боку зарплатні, в залежності від кваліфікації, збільшуються до 4000-6000 грн, а деколи і до 10 000 грн. Повернемося до уявлень випускників шкіл і майбутніх екологів-абітурієнтів. Працюючи науковому інститути ви навряд чи будете рятувати планету, максимум, що ви зробите – це напишете про негативний вплив.

Також можна вступити на аспірантуру свого вишу, не знаю чи це можна назвати працевлаштуванням, але в Києві так багато роблять не киян для того, щоб ще два роки можна було жити в гуртожитку, а це 100-200 грн/місяць, для порівняння квартири 200-400 доларів/місяць, якщо знімати ще з кимось. До того ж останнім часом збільшилась стипендія, яка зараз становить близько 1000 грн. Тож порахуйте самі, для того, щоб у вас лишалось на руках 1000 грн, коли ви орендуєте квартиру, вам потрібно заробляти не менше 3000 грн.

А можна поїхати в заповідник, заказник та інші території або місця різного рівня заповідання і там працювати і здійснювати наукові дослідження. Але здебільшого ця робота не високо оцінюється – 1500-2000 грн та деколи носить сезонних характер. Ніби ось вона, робота у заповіднику, але поспілкувавшись із лісниками та іншими працівниками т.зв. заповідного фонду, розумієш, що до природи вони більше відносяться як до ресурсу, ніж як до чогось прекрасного.

Якщо ви твердо вирішили бути екологом, але у вас немає досвіду і вас нікуди не беруть, до того ж у вас є де жити і вас частково забезпечують грошима, ви можете піти в органи державної влади: державна екологічна інспекція, відділи екології при районних, місцевих радах, санепідемстанції тощо. В ці установи майже завжди триває набір співробітників, зарплата не висока всього близько 1000 грн, кар’єрне зростання дуже повільно, але при нормальних умовах ви зможете за 2 роки набратись досвіду і потім працевлаштуватись на іншу роботу, на яку раніше перешкодою був досвід. Але в цих установах ніхто з вами носитись не буде і здебільшого все буде спонукати до простого протирання штанів і відбування робочого часу, тому якщо ви дійсно хочете чогось навчитись, потрібно буде самому все шукати. Після 2 років, можна не звільнятись, а далі лишатись, можливо чекати підвищення, чим більше вислуга років, тим більше зв’язків, ти більше до вас будуть звертатись людей за допомогою, і якщо ви не цураєтесь, то зможете брати нормальні хабарі, або організувати плату за консультацію.

З точки зору реалізації природоохоронних мрій випускників шкіл, працюючи у держустановах можна впасти у відчай від того, що ніби повноваження є, але нічого не дають зробити, щоб зберегти природу.

Також без досвіду роботи залюбки беруть в громадські організації. Чомусь існує переконання, що раз громадські організації мають статус неприбутковості, то в них не можна заробляти пристойні гроші. На зустрічі випускників кафедри екології НаУКМА, яке організувала Студентська екологічна організація «ЕкоКлуб Зелена Хвиля», це переконання розвіяла випускниця кафедри, яка зараз працює в громадській організації і має ставку близько 5000 грн. З її слів все залежить від людини, наскільки вона само організована, скільки проектів зможе одночасно вести, як зможе проект організувати, на яке фінансування. В нас же з громадськими, і не тільки екологічними, що до них ідуть люди, для яких гроші не головне, скажімо, що вони взагалі про них не турбуються, або ігнорують можливо ці люди більше фанати своєї справи, а також люди, які не можуть себе реалізувати в інших сферах. Діяльність же громадської організації потребує такої ж професійності, як і при веденні бізнесу, без експертів їхня діяльність приречена на провал.

Зустріч випускників кафедри екології НаУКМА

Зустріч випускників кафедри екології НаУКМА

Мені сподобалось, як викладач Б.М.Васльківський з ЕкоПрава Київ на парі з міжнародного екологічного права сказав, що громадські організації є наслідком створення громадянського суспільства, в нас же діяльністю громадських організацій намагаються закрити бездіяльність українського суспільства. Купці активістів тяжко змінити плачевну ситуацію стосовно ставлення органів державної влади до охорони навколишнього середовища, якщо суспільство інертно спостерігає і не висловлює підтримку їхнім акціям.

Окремим випадком є робота в міжнародних установах і міжнародних громадських організаціях, які часто за умову ставлять відмінне знання англійської мови. Слід зазначити, що відмінне знання мов: англійської, німецької тощо це + 1000-1500 грн до вашої зарплатні. На розсилку випускників кафедри екології НаУКМА майже половину вакансій надходить саме від таких організацій, або іноземних корпорацій, які хочуть заснувати представництво в Україні, або розширити вже наявний бізнес.

Перспективи для еколога в Україні багатообіцяючі. З’ясування стосунків між владними структурами, а також рейдерські атаки, все частіше проходять із застосуванням норм екологічного законодавства. Слід відзначити про наявність фактів накладання великих штрафів на підприємства за порушення екологічного законодавства, про які я читав в новинах, так наприклад: в м.Києві було оштрафоване підприємство на 200 тис грн за перешкоджання здійснення службових обов’язків екологічному інспектору (банально не пустили на територію); в м.Дніпропетровську штраф на 400 і 600 тис грн за прострочений дозвіл на викиди в атмосферне повітря. Тож, дотримання екологічного законодавства стає інструментом тиску, посада еколога на підприємстві перестає бути для галочки. Я зараз звільняюсь з посади Інженера з охорони навколишнього середовища ПІІ ТОВ «Укршпон» , у зв’язку зосередження уваги на громадській діяльності, так керівництво попросило знайти собі заміну: із 20 отриманих резюме, тільки 3 мали необхідний досвід, решта – випускники вишів. Еколог на підприємстві – найчастіше інженер з охорони навколишнього середовища, в деяких випадках виконує обов’язки інженера з охорони праці і (або) інженера з пожежної безпеки. За законодавством України на підприємстві, на якому працюють більше 50 осіб, має бути створенна окрема посада еколога, тому тут потенціал вакансій дуже великий. Здебільшого на підприємстві еколог тільки заважає виробництву, обов’язки якого забезпечити виконання екологічного законодавства, яке потребує багато часу, ресурсів, часто суперечливе і заплутане, що керівники вирішують в більшій мірі його ігнорувати, виконуючі тільки ключові вимоги, деяким керівники спеціально це роблять. Німець-аудитор за ISO 14001, сказав, що в Німеччині інженери з охорони праці, пожежної безпеки і екології в ролі практиканта перебувають на робочому місце 1 рік, потім працюють помічником головного інженера з охорони праці, пожежної безпеки і екології і тільки через 5-річного стажу можуть працювати самостійно. В нас же в багатьох випадків беруть не кваліфікованих екологів, тому не дивно, що законодавство не виконується, вони просто не знають що робити, так би мовити загалом ситуація двояка.

Стосовно еколога на підприємстві, то для мене це було каторгою: з одного боку на парах постійно говорили про те, що потрібно оберігати природу, а з іншого – робота на підприємстві, яке займається деревообробкою, де на біржі сировини лежать тисячі кубометрів українських дубів і буків, якось тяжко для мене було мислити поняттями збереження природи, намагався себе налаштувати на те, що потрібно зменшувати вплив цієї діяльності. Або спробуйте сходити в промзону будь-якого міста так там же охороною довкілля і не пахне.

Крім екологів на підприємстві, останнім часом актуальною є спеціальність спеціалістів-інженерів і спеціалістів-екологів з охорони атмосферного повітря. Це пов’язано з перспективами Україні у застосування Кіотського протоколу і торгівлями квотами викидів в атмосферне повітря, сума яких рахується мільярдами, тому близько року як строгішими стали вимоги щодо викидів в атмосферне повітря і наші підприємства виявились не готовими до цього. Цікаво спостерігати за екологами підприємств, які останнім часом забігали, почали перечитувати екологічне законодавство, постанови і розпорядження, тому що від них почали вимагати те, що потрібно мати за законом, але чомусь сто років ніхто не робив і не вимагав.

Також новим для наших широт є впровадження системи екологічного менеджменту за ISO 14001:2004, яка за популярністю в світі і в Україні йде одразу за системою менеджменту якості за ISO 9001:2002. А у зв’язку із вступом в СОТ для підприємств, які експортують свою продукцію, ці сертифікації стають просто необхідністю. У зв’язку з цим, а також нещодавнім прийняттям закону «Про екологічний аудит» стають актуальними спеціальності, які необхідні для проведення аудиту, впровадження систем менеджменту і їх веденням на підприємстві. Слід зазначити, що для того, щоб стати екологічним аудитором необхідно близько 4 років досвіду, а для того, щоб проводити аудит за ISO 14001 5 років. Таких спеціалістів в Україні десятки. Поряд з екологічним аудитом або навпаки популярним є також екологічне страхування.

Окремого дослідження потребує бізнес, який ґрунтується на продажі екологічних продуктів і наданні екологічних послуг.

Отож з попереднього матеріалу випливає, що для екологів настає час великих змін! Лишається тільки питанням скільки часу займе його настання. Скільки чекати 1-2 роки чи 5-10?

І не забувайте ким би ви не були за спеціальністю ваша успішність в більшій мірі залежить від вас самих. Не варто піддаватись песимістичним настроям навколо. Частіше виявляйте власну ініціативу. Також не засиджуєтесь на одному місці, якщо вас не підвищують через 2-3 роки, змінюйте роботодавця, постійно удосконалюйтесь, крім того не забувайте приділяти увагу своїй сім’ї, друзям.

Олександр Баськов

6884 переглядів
  • Vladimirova N O

    мммм а де це Ви бачили стипендію у 1000 грн?
    При тому, що це дані за 2008 рік. Тоді стипендія була макс 530 грн, зараз (2013 рік) вона складає 730 грн, підвищена аж на цілих 60 грн більше, але явно не 1000 грн, навіщо писати відверту брехню?